Архів теґу: Ізраїль

6 єврейських виставок у музеях Львова

Навесні у Львові відкрилося зразу декілька нових, цікавих і незвичних виставок, присвячених єврейській історії, культурі, традиційному та сучасному мистецтву. Ось що можна відвідати у травні:

1.Реліквії єврейського світу Галичини 

З 28 березня 2018

Де: Етнографічний музей, просп. Свободи 15

Величезна виставка, сформована з довоєнної колекції Єврейського музею у Львові – колекції Максиміліана Ґольдштайна – 5 великих залів, у яких можна подивитися і артефакти, які стосуються релігійного чи побутового життя традиційної спільноти, так і  приклади модерного єврейського мистецтва

Більше про виставку за посиланням

2. Євреїнарод Книги

Коли: 15 травня 2018 – 15 липня 2018

Де: Львівський Історичний Музей (пл. Ринок 6)

Виставка присвячена єврейській книзі – на ній експоновані молитовники, релігійні та світські книги, екслібриси, а також живопис і релігійні предмети.  Артефакти надали Львівський історичний музей, музей «Слідами галицьких євреїв» ВЕБФ «Хесед-Ар’є», Львіський музей історії релігії, Львівська національна наукова бібліотека України ім.В.Стефаника, Львівська галерея мистецтв ім.Б.Возницького. 

Фото з сайту Gal info, Олена Ляхович

3. Ключ до міста: три способи уявнити єврейську спадщину у Львові

Коли: З 24 травня 2018

Де: Центр Міської історії, вул. Богомольця 6

Інсталяція “Ключ до міста” складається з 75-ти прозорих скляних копій ключів від синагог, які лежать на столі. Скло асоціюється і з яскравим життям, і з убивством євреїв у “Пісках” біля концтабір “Яновська” (більше відомий в українській літературі як Янівський табір). Ця мистецька композиція нагадує про те, що табір “Яновська” був ліквідований 75 років тому. Незважаючи на всі ці втрати, і у Львові, й на території історичної Галичини єврейська спадщина не лише існує, але й відроджується. 

Оповідь “Підземний світ: ті, хто вижив у львівській каналізації під час Голокосту” стосується сім’ї Хіґерів та інших євреїв, які пережили Голокост і понад рік переховуючись у львівській каналізації. Леопольд Соха — поляк, працівник каналізаційних мереж — ризикував життям заради незнайомих людей. Ця драматична історія розгорталася під бруківкою відомих історичних місць Львова і виявляє зв’язок між двома світами — видимим та прихованим від стороннього ока.

“100 єврейських місць Львова” – інтерактивна карта, що показує ландшафт, який здебільшого для львівських євреїв вже втрачений. Цей географічний скарб зібрав львів’янин Борис Орач. Ця цифрова карта стане виявом шани його життю та любові до будівель, які є втіленням єврейської історії. Цифрова карта і база даних спонукатимуть відвідувачів виставки додавати свої спогади про Бориса Орача та свої враження й думки про історію єврейської культури міста.

4. Майстерні пам’яті

Коли: 15 травня 2018 – 31 травня 2018

Де: Територія Терору, просп. Чорновола 45 г

Мобільна виставка-меморіал, присвячена пам’яті жертв Голокосту в Україні. Спогади свідків, біографії учасників подій Другої світової війни, локальні історії з 7-ми українських міст, а також ідеї для сучасної меморіальної роботи зібрано та презентовано у виставці «Майстерні пам’яті». В межах цього проекту представлено також матеріали для роботи з дітьми та молоддю від 12 років.

5. Шляхи Єрусалиму

Коли: з 24 травня 2018

Де: Львівський Музей Історії Релігії, вул. Староєврейська 36

Виставка сучасного ізраїльського художника Адріана Жудро. Автор народився та навчався живопису у Білорусі. Учасник багатьох міжнародних виставок та пленерів, дизайнерських проектів з оформлення кількох відомих музеїв Ізраїлю. З 2010 р. – член правління Об’єднання професійних художників Ізраїлю, куратор багатьох виставок. Єрусалим є провідною темою живопису А.Жудро у модерністській та реалістичній стилістиці.

 

6. “70 сторінок історії Ізраїлю”

Коли: 17 травня – 17 червня

Де: Ратуша

70 портретів авторства фотографа Сергія Талочка, які представляють людей, більшість з яких народились в 20-40-х роках минулого століття і є ровесниками держави Ізраїль

 

twittergoogle_plusFacebook

Відгуки про стажування в Єрусалимі

Влітку 2017 року учасники програми Єврейських Студій УКУ мали змогу взяти участь у стажуванні в Єврейському Університеті Єрусалиму, яке відбулося за підтримки Центру Невзліна. Попри пригоди на кордоні, спеку і насичений графік всі вони встигли і попрацювати, і побачити країну – про що нижче.

Андрій Кузьмяк, магістрант програми “Історія” УКУ

Перше враження від Ізраїлю це, звісно, – сонце. Заряду сонячних днів мені вистачить на довго. Єрусалим – наступне приємне враження. 
Перше в моєму житті неєвропейське місто закохало в себе з перших хвилин. Пагорби густо всіяні відкритими до сонця світлими будиночками, добра інфраструктура і неймовірно багатоманітний люд на вулицях. Мабуть важко знайти в світі інше місце де модерність і традиція живуть майже нероздільно, і де перша не використовує другу  лише в екзотично-туристичних цілях. Видається, що в Єрусалимі зміг би комфортно жити представник будь-якої культури. Кожен тут може знайти щось для себе. В таких місцях пізнаєш силу, красу і цінність культурного різноманіття.

Але найперше Єрусалим це мекка (цікаве словосполучення: хто тут справжня мекка? J) для людей віруючих. Концентрація Святих Місць заряджає неймовірною енергетикою. Важко повірити, що на такому малому клаптику землі так багато історії. Тут варто побути на одинці з думками, наодинці з собою.

Новий корпус Єрусалимського університету розміщений на найвищому пагорбі міста це ще одна ізюминка Святої Землі. Модерна архітектура будівель з яких відкриваються чудові панорами центру міста і його околиць, неймовірної краси ботанічний парк, усміхнені і відкриті молоді люди – надихають любити і пізнавати світ.

 Здавалось би після таких багатющих вражень, що може бути прозаїчнішого за роботу в бібліотеках. Проте хто як не ми студенти історики розуміємо, що історія це не лише поезія, але також  і проза 🙂 Багатющі зібрання книг бібліотеки Єврейського університету  і Національної бібліотеки Ізраїлю дозволили мені акумулювати достатню кількість якісного матеріалу для роботи над магістерською роботою. Мені вдалося суттєво розширити теоретичний контекст роботи. Надіюся це дозволить знайти добрі відповіді на поставлені у магістерській роботі запитання і сформувати нові.

Цінними були також консультації з працівниками центру Леоніда Невзліна істориками Семеном Гольдіним, Ільєю Лур’є, Марією Китайчук – всім їм висловлюю велику вдячність за гостинність і супровід впродовж стажування.  Також, вдячний всім керівникам і колегам по єврейських студіях з УКУ і особливо Надії Скоковій, яка найбільше дбала аби я не заблукав і не був голодний:)

Єрусалим – надихає.

 

Надія Скокова, аспірантка УКУ

 

Навчання на Єврейських студіях УКУ також передбачає і місячне стажування у Єврейському університеті в Єрусалимі. Цей чудовий шанс дослідницького росту, і він тісно переплітається із можливістю познайомитися з місцевими культурами та звичаями. Найбільше випробування цього стажування – отримати максимальну користь від перебування в Єрусалимському університеті, скласти свій графік так, щоб встигнути все – зануритися у бібліотеці, замовити пів-архіву справ та вивчити місто.

Цьому насиченому графіку сприяє все, крім жаркої погоди – бібліотеки є добре оснащені каталогами, архіви – простою системою доступу до бажаних справ. Більш того, приймаюча сторона, Центр дослідження Східноєвропейського єврейства, забезпечує хороші екскурсії містом.

Для мене було найважливішим – це доступ до літератури в бібліотеці університету та пошукова робота в Центральному сіоністському архіві. Дослідницькі завдання, які я поставила перед собою на початку – були вдало виконані, перспектива мого розуміння дослідницької проблеми – розширена в декілька разів. Це стажування в цьому університеті має довгі відголоски – ідеї та контакти, які здобуваються протягом цього місяця ще довгий час не відпускають твою увагу.

Максим Мартин, аспірант УКУ

Для мене найважливішими трьома аспектами стажування були, в першу чергу, можливість попрацювати в ізраїльських бібліотеках, можливість зустрітися з науковцями, що займаються темами суміжними з темою мого дослідження, і можливість виступити на ювілейній 70-й (!) всесвітній конференції з юдаїки.

         Перша можливість була і найбільш важливою для мене – існував певний відсоток книг, про існування яких я знав, необхідність опрацювання яких я усвідомлював, але дістати їх в книгозбірнях Львова, Сімферополя, чи Києва виявилось нереально. Це стосувалося частини раритетних видань з караїміки, випущених у Російській Імперії у ХІХ ст., класичних видань 50-60 рр., що виходили в Європі і Північній Америці, і, нарешті, монографії і наукова періодика, що вийшли в Ізраїлі впродовж останніх семи-восьми років. Все це було знайдено в межах двох бібліотек, Національної та Єрусалимського Університету. Окремо потішила можливість ознайомитися з текстами докторських дисертацій, що виходили по темі останнім часом.

         Друга можливість була необхідною, зважаючи на те, наскільки мало науковців Україні фахово займаються караїмською проблемою. Вийти за межі своїх усталених уявлень про предмет дослідження, почути обґрунтовану критику, змінити, зрештою, деякі акценти в роботі – це все було корисно для остаточного коригування плану роботи, її тексту, і, сподіваюся, сприятиме підвищенню її рівня.

         Третя можливість була корисна не стільки можливістю представити свою роботу, хоча й це було надзвичайно важливим етапом у апробації результатів дисертації, скільки послухати чужі виступи науковців з різноманітних куточків світу, оцінити рівень чужих текстів і досліджень, порівняти свій з рівнем історика не з сусіднього університету.

twittergoogle_plusFacebook