Архів теґу: Галичина

Паломництва хасидів – історія про вічне повернення

Белз – одне з красивих і забутих містечок на межі Галичини і Волині, з типовими для регіону проблемами – публічний транспорт з найближчого Червонограда ходить рідко, дороги розбиті, безробіття і пам’ятки архітектури які поступово руйнуються. Тут я мала б написати про колишнє процвітання Белза, але в найближчому минулому, до війни він був таким самим тихим і бідним містом. Йоель Мастбойм, варшавський їдишистський письменник описував у 1929 році Белз також як спокійне містечко, де „мало помирають і ще менше народжуються” і яке змінюється лише завдяки хасидам, які приїжджають до Белза в часи осінніх свят Рош-а-Шана і Йом Кіпур. Саме Белз для Мастбойма був найяскравішим прикладом хасидського центру в Галичині, бо тут можна було побачити всіх можливих хасидів: „Євреї з Франкфурта в хороших німецьких штраймлях, з тонкими довгими пальцями, наче виточеними з кістки, розтлумачують цифри податків шляхетно, з пальцями до серця, яка дами. Євреї з Угорщини товпляться і багато жестикулюють, обговорюючи питання. Євреї з Волині розмовляють про податки, щось собі квилячи, як від болю в животі, а євреї з Королівства Польського чухають потилицю і багато скаржаться Богові”. Зараз саме хасидське паломництво залишається тим, що об’єднує давній Белз із сучасним.

hasidim

Світ белзьких хасидів зруйнували як мінімум двічі. Під час І Світової війни російські війська спалили двір цадика, але в 1922 році його заново відбудували. І в часи Голокосту, коли белзькому цадику і чудотворцеві лише чудо допомогло врятуватися. Громади його послідовників сформувалися з тих, хто встиг врятуватися перед війною – і тепер їхні центри не Франфуркт чи Волинь, а Єрусалим, Лондон, Нью-Йорк. Вони збудували великі красиві синагоги в своїх містах, але Белз – забутий і малознаний в Україні залишився для них духовним центром, де поховані святі цадики і до якого варто вертатися. І в цьому сенсу Белзу вдалося уникнути третього зруйнування – забуття.

З 1990-х років хасиди почали приїжджати до України – Белза, Садагори, Меджибожа і, звісно, відомішої Умані. Вони ремонтують синагоги, будують паломницькі центри і в той чи інший спосіб взаємодіють з місцевими громадами. За їхнім поверненням дуже цікаво спостерігати, з декількох причин. По-перше, хасиди значно пожвавлюють життя містечок, які часто поставили хрест на спробах підняти бізнес чи туризм. У Белзі хасидські паломники побудували паломницький центр і відреставрували історичну микву – ритуальну лазню, але окрім того побудували дитячий майданчик для місцевих мешканців і створили та продовжують створювати постійні чи тимчасові робочі місця – для нагляду за спорудами чи їх ремонту. При цьому, їх поєднує з Белзом лише приналежність до цадика – родина Ферстерів, яка займається відновленням микви походить з Німеччини.

Приїзд теперішнього белзького цадика в 2013 році в місті чудово пам’ятають, трохи з легендарно-казковим відтінком – для нього була виділена окрема смуга на кордоні, по Белзу він їздив у кареті з білими кіньми і щоб захистити його від натовпу прихильників, які шукали благословення, довелося найняти охорону. Місцеві мешканці підвозили хасидів на возах з кіньми і винаймали їм велосипеди. З того часу біля колишньої синагоги, микви і на кладовищі з’явилися таблиці з написами різними мовами, серед них івритом та їдишем – присутність хасидів у місті відчувається дуже сильно.

Белз – не єдиний приклад українського міста, яке поступово змінюють візити хасидів. Вже давніше функціонують будинки паломників у подільському Меджибожі, рік тому завершилося відновлення синагоги в Садагорі, поблизу Чернівців, тиждень тому з’явилася інформація про схожий проект у Тисмениці. В маленьких містечках важливий досвід співпраці з мешканцями та адміністрацією. Белзькі хасиди навіть пішли на курси української мови в Єрусалимі і терпляче розмовляють з кожною владою, розуміючи, що адміністрація міняється, а їм у Белзі працювати ще довго. Цей підхід розходиться з нашими стереотипами про хасидську Умань, яка виринає у новинах зазвичай у зв’язку зі скандалами. В Галичині чи на Буковині було менше гучних історій чи скандалів, на кшталт тих, які відбуваються в Умані – сюди приїжджає значно менше хасидів – порівняно з 20 000 – 30 000 паломниками в Умані, в Белзі було максимум 3 000.

Якщо порівнювати ініціативи хасидів з діяльністю світських євреїв з Америки чи Ізраїлю, які заново відкривають для себе Галичину – то можна помітити одну рису – брак фаталістичності, пов’язаної з Голокостом. Ровесники покоління, яке загинуло в Голокості чи їхні нащадки з Ізраїлю та Америки часто з осторогою ставляться до поїздок в Україну і Польщу, з якими у них зв’язано багато болю. Хасиди свідомі трагедії, яка стерла єврейське життя на цих землях, але не сприймають цих місць через призму Голокосту. Цадики та їхня святість понадчасові і галицькі чи подільські містечка вимагають не лише коммеморації, але й наступної праці.

Belz

Паломництва хасидів дають шанси місцевим мешканцям побачити живу єврейську культуру і працювати разом, в якомусь сенсі відтворюючи довоєнний світ. Ця співпраця, хай не завжди безпроблемна справляє враження, оскільки дає цю багатокультурність, яку, інакше, Белзу, Садагорі чи Меджибожу було б складно досвідчити – у маленьких містечок в Україні мало шансів на саморозвиток чи міжкультурний обмін.

Остання історія про вічне повернення– це історія чеського поета, Їжі Лангера, яка ввійшла в канон хасидських містичних оповідок. Вихідець з акультурованої родини, 19 річний Їжі поїхав у Белз, щоб пожити з хасидами і знайти істинний юдаїзм через містичний досвід . Через деякий час він вернувся у Прагу, але одної ночі йому у сні з’явився тогочасний белзький цадик, Ісахар з Белза – і Їжі Лангер, вражений цим видінням повернувся назад у Белз, де й залишався до І Світової Війни. Хай якими б незначними здавалися ці містечка сучасним українцям, є тисячі людей готових далі до них повертатися.

twittergoogle_plusFacebook

Весняний семестр: курси програми “Єврейських Студій”

Програма “Єврейських Студій” УКУ запрошує реєструватися на курси весняного семестру:

1) Історія євреїв Східної Європи (перспективи Галичини): 19–20 століття
Викладач: Святослав Пахолків, Dr. phil., історія Східної Європи, Інститут єврейської історії Австрії / Віденський університет
Дата: вівторок та четвер, починаючи з 14 лютого

У 19 ст. традиційний життєсвіт східноєвропейських євреїв зазнав значних впливів. З одного боку це був перехід від аграрно-феодальних до товарно-грошових відносин. З іншого народи, серед яких проживали євреї, формувалися як модерні нації. Це спричиняло зміну традиційних соціальних і економічних ролей та підштовхувало значну частину єврейської спільноти до переосмислення самої себе. Виникнення після Першої світової війни нових національних держав додатково каталізувало ці процеси. Курс має за мету розглянути ці теми у прикладенні до галицьких євреїв. Дискусія відбуватиметься у формі семінарських занять на підставі запропонованої лєктури.

 

 

2) Євреї та християни на українських землях

Частина перша, 900—1917

Викладач: Йоханан Петровський-Штерн, Northwestern University, USA

Дата: Березень 2017 р.: 13, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 18:00-20:45.

*Учасники курсу отримають в подарунок книжку Павла-Роберта Маґочія та Йоханана Петровського-Штерна “Євреї та українці: тисячоліття співіснування” (2016)

Звідки і коли прийшли євреї на українську землю? Хто такі хозари і який стосунок вони мають до євреїв і слов’ян? Як ставилася до юдеїв православна церква і католицькі магнати? Чим відрізняється єврейська матеріальна культура від слов’янської?

Цей інтенсивний березневий курс з восьми 2.5-годинних лекцій пропонує новий погляд на східноєвропейську ашкеназську цивілізацію на історичних теренах України. Основну увагу буде приділено культурному, економічному, релігійному, політичному та міжконфесіональному аспектам єврейської історії на широкому тлі середньовічної, ранньомодерної та модерної історії України. Під час інтерактивних занять лекційно-семінарського типу, слухачі обговорюватимуть вперше перекладені українською першоджерела з польских привілеїв та цісарських розпоряджень, равіністичних респонс і єврейських хронік, проповідей хасидських проповідників та емігрантського листування; а також ознайомляться з традиційним єврейским мистецтвом.

Реєстрація на курси мейлом у  Владислави Москалець

[email protected]

twittergoogle_plusFacebook

Між асиміляцією та суспільним визнанням: “антисемітизм” у публіцистиці Т. Меруновича на зламі ХІХ-ХХ ст.

21 червня 2016 року в рамках програми “Єврейських Студій” відбувся семінар за участі к.і.н. Назара Васьківа (Львівський Національний Університет) “Між асиміляцією та суспільним визнанням: “антисемітизм” у публіцистиці Т. Меруновича на зламі ХІХ-ХХ ст.”

Нижче відеозапис та фото події

IMG_0076 IMG_0079(1)

IMG_0081 IMG_0123(1)

IMG_0100  IMG_0136 IMG_0145(1)  Untitled-1

 

 

twittergoogle_plusFacebook

Три стипендії на програмі “Єврейських Студій”

Програма «Єврейських Студій» Українського Католицького Універитету пропонує три стипендії для навчання в рамках магістерської програми «Історія України»

Євреї Галичини були однією з найбільш чисельних груп єврейства у світі і невід’ємною частиною регіону. Їхнє життя було тісно пов’язане з історією і культурою місцевих народів, зокрема українського. У ХХ столітті галицькі євреї були знищені двічі – перший раз фізично, під час Голокосту, другий раз, у пам’яті, коли історія і культура євреїв стали жертвою ідеологічного табу. Євреї Галичини залишили по собі документи в архівах Львова, Івано-Франківська чи Тернополя, будинки, синагоги, кладовища в містах і містечках Галичини, художню літературу різними мовами, картини в музеях і спогади. Їхні історії чекають щоб бути дослідженими і написаними.

Український Католицький Університет вже декілька років ставить собі за мету відновити вивчення самобутньої культури, мови та історії євреїв Галичини, як повноправної спадщини українського минулого та заради українсько-єврейського порозуміння.

Заради цієї мети, наш Університет тісно співпрацює з Єврейським Університетом у Єрусалимі, Ягелонським Універистетом у Кракові, Національним Університетом «Києво-Могилянська Академія» та іншими фондами й інституціями. Зокрема, з допомогою Центру ім. Невзліна Єврейського Університету та Фонду Джеймса Темертея «Ukrainian Jewish Encounter» вдалося заснувати три стипендії, які покривають кошти навчання на магістерській програмі нашого університету з напрямку «Єврейські студії» у рамках загальної спеціальності «Історія України».

Як взяти участь у програмі?

  • подати документи у приймальну комісію УКУ
  • успішно пройти конкурсну співбесіду
  • обрати для дослідження тему з історії галицьких євреїв або українсько-єврейських взаємин
  • виконувати вимоги навчального процесу

 

Що ми пропонуємо?

  • спецкурси з єврейської історії та культури від провідних спеціалістів
  • мовний курс з івриту або їдишу (на вибір)
  • науковий семінар з єврейських студій
  • після першого року навчання місячне стажування в Єрусалимі

 

Вимоги та деталі вступу на програму за адресою
http://vstup.ucu.edu.ua/important/applications/

Прийом документів триває з 4 липня до 30 липня

В разі запитань звертайтеся до координатора програми Владислави Москалець [email protected]

twittergoogle_plusFacebook