Архів теґу: Галичина

6 єврейських виставок у музеях Львова

Навесні у Львові відкрилося зразу декілька нових, цікавих і незвичних виставок, присвячених єврейській історії, культурі, традиційному та сучасному мистецтву. Ось що можна відвідати у травні:

1.Реліквії єврейського світу Галичини 

З 28 березня 2018

Де: Етнографічний музей, просп. Свободи 15

Величезна виставка, сформована з довоєнної колекції Єврейського музею у Львові – колекції Максиміліана Ґольдштайна – 5 великих залів, у яких можна подивитися і артефакти, які стосуються релігійного чи побутового життя традиційної спільноти, так і  приклади модерного єврейського мистецтва

Більше про виставку за посиланням

2. Євреїнарод Книги

Коли: 15 травня 2018 – 15 липня 2018

Де: Львівський Історичний Музей (пл. Ринок 6)

Виставка присвячена єврейській книзі – на ній експоновані молитовники, релігійні та світські книги, екслібриси, а також живопис і релігійні предмети.  Артефакти надали Львівський історичний музей, музей «Слідами галицьких євреїв» ВЕБФ «Хесед-Ар’є», Львіський музей історії релігії, Львівська національна наукова бібліотека України ім.В.Стефаника, Львівська галерея мистецтв ім.Б.Возницького. 

Фото з сайту Gal info, Олена Ляхович

3. Ключ до міста: три способи уявнити єврейську спадщину у Львові

Коли: З 24 травня 2018

Де: Центр Міської історії, вул. Богомольця 6

Інсталяція “Ключ до міста” складається з 75-ти прозорих скляних копій ключів від синагог, які лежать на столі. Скло асоціюється і з яскравим життям, і з убивством євреїв у “Пісках” біля концтабір “Яновська” (більше відомий в українській літературі як Янівський табір). Ця мистецька композиція нагадує про те, що табір “Яновська” був ліквідований 75 років тому. Незважаючи на всі ці втрати, і у Львові, й на території історичної Галичини єврейська спадщина не лише існує, але й відроджується. 

Оповідь “Підземний світ: ті, хто вижив у львівській каналізації під час Голокосту” стосується сім’ї Хіґерів та інших євреїв, які пережили Голокост і понад рік переховуючись у львівській каналізації. Леопольд Соха — поляк, працівник каналізаційних мереж — ризикував життям заради незнайомих людей. Ця драматична історія розгорталася під бруківкою відомих історичних місць Львова і виявляє зв’язок між двома світами — видимим та прихованим від стороннього ока.

“100 єврейських місць Львова” – інтерактивна карта, що показує ландшафт, який здебільшого для львівських євреїв вже втрачений. Цей географічний скарб зібрав львів’янин Борис Орач. Ця цифрова карта стане виявом шани його життю та любові до будівель, які є втіленням єврейської історії. Цифрова карта і база даних спонукатимуть відвідувачів виставки додавати свої спогади про Бориса Орача та свої враження й думки про історію єврейської культури міста.

4. Майстерні пам’яті

Коли: 15 травня 2018 – 31 травня 2018

Де: Територія Терору, просп. Чорновола 45 г

Мобільна виставка-меморіал, присвячена пам’яті жертв Голокосту в Україні. Спогади свідків, біографії учасників подій Другої світової війни, локальні історії з 7-ми українських міст, а також ідеї для сучасної меморіальної роботи зібрано та презентовано у виставці «Майстерні пам’яті». В межах цього проекту представлено також матеріали для роботи з дітьми та молоддю від 12 років.

5. Шляхи Єрусалиму

Коли: з 24 травня 2018

Де: Львівський Музей Історії Релігії, вул. Староєврейська 36

Виставка сучасного ізраїльського художника Адріана Жудро. Автор народився та навчався живопису у Білорусі. Учасник багатьох міжнародних виставок та пленерів, дизайнерських проектів з оформлення кількох відомих музеїв Ізраїлю. З 2010 р. – член правління Об’єднання професійних художників Ізраїлю, куратор багатьох виставок. Єрусалим є провідною темою живопису А.Жудро у модерністській та реалістичній стилістиці.

 

6. “70 сторінок історії Ізраїлю”

Коли: 17 травня – 17 червня

Де: Ратуша

70 портретів авторства фотографа Сергія Талочка, які представляють людей, більшість з яких народились в 20-40-х роках минулого століття і є ровесниками держави Ізраїль

 

twittergoogle_plusFacebook

Воркшоп “Історія та спадщина східноєвропейського єврейства з фокусом на Галичині”

12-14 грудня в Інституті Юдаїстики Ягелонського Університету (Краків) відбувся Другий польсько-український воркшоп для молодих дослідників єврейських студій “Історія та спадщина східноєвропейського єврейства з фокусом на Галичині”.
Організатори: програма Єврейських студій УКУ та Інститут Юдаїстики Ягелонського університету
Дякуємо всім учасникам, зокрема десанту з програми юдаїки Києво-Могилянської академії. Дуже цікаво спостерігати за тим, над наскільки різними темами працюють науковці – про єврейський досвід радянської окупації Львова, маргіналії на манускриптах в Кам’янці-Подільському, клезмерська музика, звинувачення в ритуальних вбивствах у радянський час, Гаскала в Галичині, хасидські паломництва та багато інших.
За фото дякуємо Tanyshka Malykh I Darina Podgornova

 

twittergoogle_plusFacebook

Паломництва хасидів – історія про вічне повернення

Белз – одне з красивих і забутих містечок на межі Галичини і Волині, з типовими для регіону проблемами – публічний транспорт з найближчого Червонограда ходить рідко, дороги розбиті, безробіття і пам’ятки архітектури які поступово руйнуються. Тут я мала б написати про колишнє процвітання Белза, але в найближчому минулому, до війни він був таким самим тихим і бідним містом. Йоель Мастбойм, варшавський їдишистський письменник описував у 1929 році Белз також як спокійне містечко, де „мало помирають і ще менше народжуються” і яке змінюється лише завдяки хасидам, які приїжджають до Белза в часи осінніх свят Рош-а-Шана і Йом Кіпур. Саме Белз для Мастбойма був найяскравішим прикладом хасидського центру в Галичині, бо тут можна було побачити всіх можливих хасидів: „Євреї з Франкфурта в хороших німецьких штраймлях, з тонкими довгими пальцями, наче виточеними з кістки, розтлумачують цифри податків шляхетно, з пальцями до серця, яка дами. Євреї з Угорщини товпляться і багато жестикулюють, обговорюючи питання. Євреї з Волині розмовляють про податки, щось собі квилячи, як від болю в животі, а євреї з Королівства Польського чухають потилицю і багато скаржаться Богові”. Зараз саме хасидське паломництво залишається тим, що об’єднує давній Белз із сучасним.

hasidim

Світ белзьких хасидів зруйнували як мінімум двічі. Під час І Світової війни російські війська спалили двір цадика, але в 1922 році його заново відбудували. І в часи Голокосту, коли белзькому цадику і чудотворцеві лише чудо допомогло врятуватися. Громади його послідовників сформувалися з тих, хто встиг врятуватися перед війною – і тепер їхні центри не Франфуркт чи Волинь, а Єрусалим, Лондон, Нью-Йорк. Вони збудували великі красиві синагоги в своїх містах, але Белз – забутий і малознаний в Україні залишився для них духовним центром, де поховані святі цадики і до якого варто вертатися. І в цьому сенсу Белзу вдалося уникнути третього зруйнування – забуття.

З 1990-х років хасиди почали приїжджати до України – Белза, Садагори, Меджибожа і, звісно, відомішої Умані. Вони ремонтують синагоги, будують паломницькі центри і в той чи інший спосіб взаємодіють з місцевими громадами. За їхнім поверненням дуже цікаво спостерігати, з декількох причин. По-перше, хасиди значно пожвавлюють життя містечок, які часто поставили хрест на спробах підняти бізнес чи туризм. У Белзі хасидські паломники побудували паломницький центр і відреставрували історичну микву – ритуальну лазню, але окрім того побудували дитячий майданчик для місцевих мешканців і створили та продовжують створювати постійні чи тимчасові робочі місця – для нагляду за спорудами чи їх ремонту. При цьому, їх поєднує з Белзом лише приналежність до цадика – родина Ферстерів, яка займається відновленням микви походить з Німеччини.

Приїзд теперішнього белзького цадика в 2013 році в місті чудово пам’ятають, трохи з легендарно-казковим відтінком – для нього була виділена окрема смуга на кордоні, по Белзу він їздив у кареті з білими кіньми і щоб захистити його від натовпу прихильників, які шукали благословення, довелося найняти охорону. Місцеві мешканці підвозили хасидів на возах з кіньми і винаймали їм велосипеди. З того часу біля колишньої синагоги, микви і на кладовищі з’явилися таблиці з написами різними мовами, серед них івритом та їдишем – присутність хасидів у місті відчувається дуже сильно.

Белз – не єдиний приклад українського міста, яке поступово змінюють візити хасидів. Вже давніше функціонують будинки паломників у подільському Меджибожі, рік тому завершилося відновлення синагоги в Садагорі, поблизу Чернівців, тиждень тому з’явилася інформація про схожий проект у Тисмениці. В маленьких містечках важливий досвід співпраці з мешканцями та адміністрацією. Белзькі хасиди навіть пішли на курси української мови в Єрусалимі і терпляче розмовляють з кожною владою, розуміючи, що адміністрація міняється, а їм у Белзі працювати ще довго. Цей підхід розходиться з нашими стереотипами про хасидську Умань, яка виринає у новинах зазвичай у зв’язку зі скандалами. В Галичині чи на Буковині було менше гучних історій чи скандалів, на кшталт тих, які відбуваються в Умані – сюди приїжджає значно менше хасидів – порівняно з 20 000 – 30 000 паломниками в Умані, в Белзі було максимум 3 000.

Якщо порівнювати ініціативи хасидів з діяльністю світських євреїв з Америки чи Ізраїлю, які заново відкривають для себе Галичину – то можна помітити одну рису – брак фаталістичності, пов’язаної з Голокостом. Ровесники покоління, яке загинуло в Голокості чи їхні нащадки з Ізраїлю та Америки часто з осторогою ставляться до поїздок в Україну і Польщу, з якими у них зв’язано багато болю. Хасиди свідомі трагедії, яка стерла єврейське життя на цих землях, але не сприймають цих місць через призму Голокосту. Цадики та їхня святість понадчасові і галицькі чи подільські містечка вимагають не лише коммеморації, але й наступної праці.

Belz

Паломництва хасидів дають шанси місцевим мешканцям побачити живу єврейську культуру і працювати разом, в якомусь сенсі відтворюючи довоєнний світ. Ця співпраця, хай не завжди безпроблемна справляє враження, оскільки дає цю багатокультурність, яку, інакше, Белзу, Садагорі чи Меджибожу було б складно досвідчити – у маленьких містечок в Україні мало шансів на саморозвиток чи міжкультурний обмін.

Остання історія про вічне повернення– це історія чеського поета, Їжі Лангера, яка ввійшла в канон хасидських містичних оповідок. Вихідець з акультурованої родини, 19 річний Їжі поїхав у Белз, щоб пожити з хасидами і знайти істинний юдаїзм через містичний досвід . Через деякий час він вернувся у Прагу, але одної ночі йому у сні з’явився тогочасний белзький цадик, Ісахар з Белза – і Їжі Лангер, вражений цим видінням повернувся назад у Белз, де й залишався до І Світової Війни. Хай якими б незначними здавалися ці містечка сучасним українцям, є тисячі людей готових далі до них повертатися.

twittergoogle_plusFacebook

Весняний семестр: курси програми “Єврейських Студій”

Програма “Єврейських Студій” УКУ запрошує реєструватися на курси весняного семестру:

1) Історія євреїв Східної Європи (перспективи Галичини): 19–20 століття
Викладач: Святослав Пахолків, Dr. phil., історія Східної Європи, Інститут єврейської історії Австрії / Віденський університет
Дата: вівторок та четвер, починаючи з 14 лютого

У 19 ст. традиційний життєсвіт східноєвропейських євреїв зазнав значних впливів. З одного боку це був перехід від аграрно-феодальних до товарно-грошових відносин. З іншого народи, серед яких проживали євреї, формувалися як модерні нації. Це спричиняло зміну традиційних соціальних і економічних ролей та підштовхувало значну частину єврейської спільноти до переосмислення самої себе. Виникнення після Першої світової війни нових національних держав додатково каталізувало ці процеси. Курс має за мету розглянути ці теми у прикладенні до галицьких євреїв. Дискусія відбуватиметься у формі семінарських занять на підставі запропонованої лєктури.

 

 

2) Євреї та християни на українських землях

Частина перша, 900—1917

Викладач: Йоханан Петровський-Штерн, Northwestern University, USA

Дата: Березень 2017 р.: 13, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 18:00-20:45.

*Учасники курсу отримають в подарунок книжку Павла-Роберта Маґочія та Йоханана Петровського-Штерна “Євреї та українці: тисячоліття співіснування” (2016)

Звідки і коли прийшли євреї на українську землю? Хто такі хозари і який стосунок вони мають до євреїв і слов’ян? Як ставилася до юдеїв православна церква і католицькі магнати? Чим відрізняється єврейська матеріальна культура від слов’янської?

Цей інтенсивний березневий курс з восьми 2.5-годинних лекцій пропонує новий погляд на східноєвропейську ашкеназську цивілізацію на історичних теренах України. Основну увагу буде приділено культурному, економічному, релігійному, політичному та міжконфесіональному аспектам єврейської історії на широкому тлі середньовічної, ранньомодерної та модерної історії України. Під час інтерактивних занять лекційно-семінарського типу, слухачі обговорюватимуть вперше перекладені українською першоджерела з польских привілеїв та цісарських розпоряджень, равіністичних респонс і єврейських хронік, проповідей хасидських проповідників та емігрантського листування; а також ознайомляться з традиційним єврейским мистецтвом.

Реєстрація на курси мейлом у  Владислави Москалець

[email protected]

twittergoogle_plusFacebook