Архів теґу: афіша

Курси їдишу та івриту, 2017-2018 академічний рік

 

 

Програма Єврейських студій УКУ оголошує набір на курси їдишу та івриту на новий 2017-2018 навчальний рік (групи для початківців та продовжуючих)

Їдиш – мова на основі германського діалекту зі слов’янськими та івритськими елементами, якою розмовляли євреї Східної Європи, та, зокрема, Галичини до Голокосту. Їдиш був мовою єврейської преси, приватної кореспонденції, фольклору, модерністської літератури та частиною ідеології окремих єврейських партій, таких як „Бунд”. Курс буде корисним для істориків, оскільки дасть змогу студентам читати джерела і допоможе глибше зрозуміти взаємозв’язки між єврейською та слов’янською культурами.  

Викладачки – Ася Фруман/Оксана Сікорська

 Іврит – до ХІХ століття мертва мова, вживана виключно в релігійному контексті чи в єврейському просвітництві. Єдина мова, яку вдалося повернути до життя на початку ХХ століття і якою розмовляють в сучасному Ізраїлі. Іврит може бути ключем як і до релігійних єврейських текстів, так і до провокативних творів Етгара Керета, ізраїльського кіно чи музики. Курс буде корисним як для істориків, оскільки дозволить студентам читати джерела, та і для широкого кола зацікавлених сучасною ізраїльською культурою.

Викладачка – Владислава Москалець

Час занять – вечірній. Місце – Козельницька 2а.

 Курси безкоштовні.  Реєестрація триває до 1 жовтня. Запис  до Владислави Москалець [email protected].

 

twittergoogle_plusFacebook

Єврейські дні у Ратуші

Центр Міської Історії запрошує  на лекційно-дискусійну програму “Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття”, яка відбудеться 12 липня – 5 серпня 2016 р.
Місце: Ресторан “Ратуша” (пл. Ринок 1)
Час: 19.00 (понеділок/вівторок-середа-четвер)
Вхід вільний

Європа у ХХ столітті – це історія радикальних змін: територій, кордонів, ідей, ідеологій, людей. Особливо це стосується Центральної та Східної Європи, місця співжиття і взаємодії, конфлікту і “затирання” різноманіття – етнічного, релігійного, мовного. Це території, які були місцем великих політичних і соціальних експериментів, що означали і реалізовувалися через виселення, переселення, репресії, етнічні чистки і Голокост. Також це та частина Європи, яку історики окреслили як “перетин”, “не-місце”, “пограниччя”, “криваві землі”, де реалізовувалася велика політика, скоювалися великі злочини і мешкали сусіди. Саме тут важливо теж бачити численні міста, які є просторами та середовищами продукуванням та продуктом динамічних, амбітних і знаних осередків різних культур, а також культури співжиття, конкуренції та оспорення. У випадку Львова, йдеться насамперед про польську, українську та єврейську культури. І саме тому у центі цього міста так важливо дискутувати та думати про те, як писати і говорити про таке складне минуле? Як пере/осмислити те, що сталося і яке це має значення для вибудовування в суспільстві діалогу про минуле, але також бачень майбутнього?

Учасники другої серії лекційно-дискусійної програми “Єврейські дні у Ратуші: Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття” запрошують широку громадськість і гостей міста до обговорення вибраних тем та питань, пов’язаних з історією міст, культурою спільнот та життям людей, які були частиною минулого Львова і ширше регіону, та пам’яттю про них в сучасних суспільствах . У серії лекцій мешканці та гості міста зможуть ознайомитися з дослідженнями істориків, культурологів та літературознавців та включитися у обговорення складних, мало знаних або здавалося б відомих сюжетів з історії Львова.

Нашою загальною темою буде співжиття українців, поляків і євреїв до Другої світової війни та те, як вийти за схему відносин між трьома найбільшими етнічними групами. Як показати важливість національного та етнічного у житті місті, але врахувати комплексність та неоднорідність, що ховається за такими описами? Що знають дослідники про уявлення та сприйняття різними спільнотами один одного? Як ці уявлення один про одного впливали на стосунки на різних рівнях від політики до щоденного життя? Що відбувається в ситуації бруталізації життя внаслідок окупації і якими є траєкторії та фактори ескалації насилля? Десять лекцій представлять дослідження навколо двох великих тем ХХ століття: як насилля змінювало міста, спільноти та людей та чим була культура в суспільствах в часи радикальних змін, ескалації напруги, а навіть ненависті? Якими були можливості та ролі культури в нових державних та ідеологічних проектах, для реалізації яких використовувалися жорстокі та смертельні політики? А також як мистецтво і література могли бути “місцем” насилля і, навпаки, “місцем” втечі від нього?

Програма складається з серії лекцій та дискусій і відбуватиметься впродовж місяця з 12 липня до 5 серпня 2016 року. Нашими гостьовими лекторами і доповідачами будуть Катажина Котинська (Інститут славістики Польської Академії Наук, Варшава), Крістоф Мік (Ворвікський університет, Великобританія), Кай Струве (Галле-Віттенберзький університет ім.Мартіна Лютера, Німеччина), Ян Томаш Гросс (Прінстонський університет, США), Тімоті Вайт (Міський університет Нью-Джерсі, США) Мейгіл Фавлер (Університет Стетсона, США), Данило Ільницький, Віктор Мартинюк (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУкраїни, Львів), Кароліна Шиманяк (Вроцлавський університет / Єврейський історичний інститут, Варшава), Ірина Старовойт (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Наталія Алексюн (Туро коледж, США).

Завершать програму міські прогулянки про міжвоєнний літературний та мистецький Львів, розроблені учасники літньої школи “Єврейська історія, спільне минуле і спадщина: культура, міста, середовища”. Це буде запрошенням подивитися на різноманітне й багатокультурне життя міста від початку ХХ століття до Другої світової війни. Через розповіді про перетини, розмежування, зв’язки між людьми, місцями, подіями і творами, сучасний простір міста перетвориться на місце взаємодії між учасниками школи та учасниками прогулянки.

Ця програма є продовженням минулорічної ініціативи “Єврейські дні у Ратуші: спільна спадщина та відповідальність”, фокусом якої були питання спадщини, історії міста та діалогу у суспільстві.

Постер

Програма заходів

“Єврейські дні” є публічною програмою для широкої громадськості і пов’язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою “Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність” (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Організатор: Центр міської історії
Ідея: Софія Дяк
Укладання програми та координація: Ірина Мацевко
Контакт та промоція: Володимир Бєглов ([email protected])
Особлива подяка Венді Фонтелі за редагування англійських текстів програми.

За підтримки:
Управління культури Львівської міської ради
Всеукраїнський єврейський благодійний фонд “Хесед Ар’є”

twittergoogle_plusFacebook